співбесідниця —
-і. Жін. до співбесідник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
співбесідниця —
СПІВБЕ́СІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до співбе́сі́дник. Співбесідниця студента була запеклим прихильником найтісніших зв'язків літературного сюжету з життям (Ю. Смолич); Ставши біля мармурової колони, Яніна якийсь час непомітно спостерігала співбесідниць (С. Журахович).
Словник української мови у 20 томах
співбесідниця —
СПІВБЕ́СІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до співбе́сі́дник. Співбесідниця студента була запеклим прихильником найтісніших зв’язків літературного сюжету з життям (Смолич, Розм. з чит., 1953, 170); Ставши біля мармурової колони, Яніна якийсь час непомітно спостерігала співбесідниць (Жур., Вечір.., 1958, 247).
Словник української мови в 11 томах