Орфографічний словник української мови

співбрат

співбра́т

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. співбрат — -а, ч. Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. співбрат — СПІВБРА́Т, а, ч. Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо. Багато яскравого і дорогого залишилося в душі моїй від знайомства з старшим моїм співбратом по перу [Янкою Купалою] (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. співбрат — СПІВБРА́Т, а, ч. Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо. Багато яскравого і дорогого залишилося в душі моїй від знайомства з старшим моїм співбратом по перу [Янкою Купалою] (Тич.  Словник української мови в 11 томах