співбрат

співбра́т

-а, ч.

Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо.

Значення в інших словниках

1. співбрат — співбра́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. співбрат — СПІВБРА́Т, а, ч. Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо. Багато яскравого і дорогого залишилося в душі моїй від знайомства з старшим моїм співбратом по перу [Янкою Купалою] (П.  Словник української мови у 20 томах
3. співбрат — СПІВБРА́Т, а, ч. Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо. Багато яскравого і дорогого залишилося в душі моїй від знайомства з старшим моїм співбратом по перу [Янкою Купалою] (Тич.  Словник української мови в 11 томах