становість

ста́новість

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. становість — СТА́НОВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. ста́нови́й. З 1828 р. був запроваджений шкільний статут, що твердо проводив принцип становості в шкільному навчанні (з навч. літ.). 2. Поділ суспільства на стани (див. стан³ 7).  Словник української мови у 20 томах
2. становість — -вості, ж. 1》 Властивість за знач. становий. 2》 Поділ суспільства на стани (див. стан III 6)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. становість — СТА́НОВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. ста́нови́й. Найглибше коріння становості, а саме: залишки феодалізму і кріпосництва в землеволодінні, вирване нами до кінця (Ленін, 44, 1974, 138); З 1828...  Словник української мови в 11 томах