Орфографічний словник української мови

стар

стар

дієприслівник

незмінювана словникова одиниця

поет.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стар — СТАР, а́, е́, поет. Те саме, що стари́й 1. Стар любить сквар, а молод холод (Номис); Мій батько ще не стар (Г. Квітка-Основ'яненко); – Я стар чоловік, нездужаю [не здужаю] встати (Т. Шевченко). (1) Стар і мо́лод – те саме, що [І] мале́ й вели́ке (старе́) (див. мали́й).  Словник української мови у 20 томах
  2. стар — -а, -е, поет. Те саме, що старий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стар — СТАРИ́Й (СТАР поет., фольк.) (який прожив багато років), ПОХИ́ЛИЙ, ПЕРЕСТАРІ́ЛИЙ, ПЕРЕСТА́РКУВАТИЙ розм. (дуже старий або старіший, ніж треба для чого-небудь); СТАРЕ́ЗНИЙ, ДРЕ́ВНІЙ розм., ПРЕСТАРИ́Й розм., ДІДИ́ЗНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
  4. стар — СТАР, а́, е́, поет. Те саме, що стари́й 1. Стар любить сквар, а молод холод (Номис, 1864, № 8705); Мій батько ще не стар (Кв.-Осн., II, 1956, 331); — Я стар чоловік, нездужаю [не здужаю] встати (Шевч., II, 1963, 159).  Словник української мови в 11 томах
  5. стар — Стар, -ра, -ре = старий. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905.  Словник української мови Грінченка