Значення в інших словниках
-
старкуватий —
див. підстаркуватий
Словник синонімів Вусика
-
старкуватий —
СТАРКУВА́ТИЙ, а, е. Який має вже ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 4 знач.); підстаркуватий. Софія з погордою глянула на трьох старкуватих та гладких німців, що сиділи близько неї (Леся Українка); Була се старкувата вже дівка...
Словник української мови у 20 томах
-
старкуватий —
-а, -е. Який має вже ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.); підстаркуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
старкуватий —
I. ЛІ́ТНІЙ (середнього віку), НЕМОЛОДИ́Й, В ЛІТА́Х, СТАТЕ́ЧНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПІДТО́ПТАНИЙ розм.; СТАРКУВА́ТИЙ, ПІДСТА́РКУВАТИЙ, ПРИСТА́РКУВАТИЙ, ПО́СТАРИЙ розм.; ПРИ́СТАРИЙ заст., ДОХОДЖА́ЛИЙ діал.
Словник синонімів української мови
-
старкуватий —
Старкува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
старкуватий —
СТАРКУВА́ТИЙ, а, е. Який має вже ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.); підстаркуватий. Софія з погордою глянула на трьох старкуватих та гладких німців, що сиділи близько неї (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
старкуватий —
Старкуватий, -а, -е Старообразный. Старкувата жінка.
Словник української мови Грінченка