старчовод —
СТАРЧОВО́Д, а, ч., розм. 1. Той, хто супроводжує старця (у 3 знач.). 2. зневажл. Про бідну людину, бідного хлопця. – Одягла я його оце, причепурила – посидь же, кажу, Колю .. Я ж пішла одягатись, а там під вікном свиснув якийсь старчовод, то він і повіявся з двору (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
старчовод —
-а, ч., розм. 1》 Той, хто супроводжує старця (у 3 знач.). 2》 зневажл. Про бідну людину, бідного хлопця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
старчовод —
СТАРЧОВО́Д, а, ч., розм. 1. Той, хто супроводжує старця (у 3 знач.). 2. зневажл. Про бідну людину, бідного хлопця. — Одягла я його оце, причепурила — посидь же, кажу, Колю.. Я ж пішла одягатись, а там під вікном свиснув якийсь старчовод, то він і повіявся з двору (Вас., І, 1959, 211).
Словник української мови в 11 томах
старчовод —
Старчовод, -да м. = поводирь (у старця). Конст. у.
Словник української мови Грінченка