створіння

створі́ння

іменник середнього роду

жива істота

Значення в інших словниках

1. створіння — див. ІСТОТА.  Словник синонімів Караванського
2. створіння — [ствоур’ін':а] -н':а, р. мн. -р'ін'  Орфоепічний словник української мови
3. створіння — 1. (живе) сотворіння, істота, (праці) твір, твориво, витвір, утвір  Словник чужослів Павло Штепа
4. створіння — СТВОРІ́ННЯ, я, с. 1. Людина або взагалі жива істота. Суддя підніс брови вгору, наче здивувався, що й таке створіння може бути замужем (Л. Мартович); [Печариця:] Нема лукавішого створіння на світі, як жінка!...  Словник української мови у 20 томах
5. створіння — -я, с. 1》 Людина або взагалі жива істота. 2》 Те, що створене ким-, чим-небудь. || Твір мистецтва, літератури і т. ін. 3》 рідко. Дія за знач. створити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. створіння — ІСТО́ТА (живий організм, людина, тварина), ПОДО́БА діал.; СТВОРІ́ННЯ, ТВОРІ́ННЯ розм. (перев. про людину). Ні доріжки, ні найменшого сліду присутності хоч якої живої істоти (Г. Хоткевич); Ті дива й подоби, що світ заповнили,..  Словник синонімів української мови
7. створіння — Створі́ння, -ння; -рі́ння, -рі́нь і -рі́ннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. створіння — СТВОРІ́ННЯ, я, с. 1. Людина або взагалі жива істота. Суддя підніс брови вгору, наче здивувався, що й таке створіння може бути замужем (Март., Тв., 1954, 119); [Печариця:] Нема лукавішого створіння на світі, як жінка!...  Словник української мови в 11 томах
9. створіння — Створі́ння, -ня с. Твореніе, тварь. Житом. у.  Словник української мови Грінченка