створіння

створі́ння

-я, с.

1》 Людина або взагалі жива істота.

2》 Те, що створене ким-, чим-небудь.

|| Твір мистецтва, літератури і т. ін.

3》 рідко. Дія за знач. створити.

Значення в інших словниках

1. створіння — створі́ння іменник середнього роду жива істота  Орфографічний словник української мови
2. створіння — див. ІСТОТА.  Словник синонімів Караванського
3. створіння — [ствоур’ін':а] -н':а, р. мн. -р'ін'  Орфоепічний словник української мови
4. створіння — 1. (живе) сотворіння, істота, (праці) твір, твориво, витвір, утвір  Словник чужослів Павло Штепа
5. створіння — СТВОРІ́ННЯ, я, с. 1. Людина або взагалі жива істота. Суддя підніс брови вгору, наче здивувався, що й таке створіння може бути замужем (Л. Мартович); [Печариця:] Нема лукавішого створіння на світі, як жінка!...  Словник української мови у 20 томах
6. створіння — ІСТО́ТА (живий організм, людина, тварина), ПОДО́БА діал.; СТВОРІ́ННЯ, ТВОРІ́ННЯ розм. (перев. про людину). Ні доріжки, ні найменшого сліду присутності хоч якої живої істоти (Г. Хоткевич); Ті дива й подоби, що світ заповнили,..  Словник синонімів української мови
7. створіння — Створі́ння, -ння; -рі́ння, -рі́нь і -рі́ннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. створіння — СТВОРІ́ННЯ, я, с. 1. Людина або взагалі жива істота. Суддя підніс брови вгору, наче здивувався, що й таке створіння може бути замужем (Март., Тв., 1954, 119); [Печариця:] Нема лукавішого створіння на світі, як жінка!...  Словник української мови в 11 томах
9. створіння — Створі́ння, -ня с. Твореніе, тварь. Житом. у.  Словник української мови Грінченка