стебелля

стебе́лля

іменник середнього роду

рідко

Значення в інших словниках

1. стебелля — СТЕБЕ́ЛЛЯ, я, с., рідко. Збірн. до сте́бель. Розглядала [Ліна] жовте квіття дикої собачої рожі та петрового батога цупке стебелля (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
2. стебелля — -я, с., рідко. Збірн. до стебель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стебелля — СТЕБЕ́ЛЛЯ, я, с., рідко. Збірн. до сте́бель. Розглядала [Ліна] жовте квіття дикої собачої рожі та петрового батога цупке стебелля (Гончар, Тронка, 1963, 182).  Словник української мови в 11 томах