Великий тлумачний словник сучасної мови

стебелля

стебе́лля

-я, с., рідко.

Збірн. до стебель.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стебелля — стебе́лля іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. стебелля — СТЕБЕ́ЛЛЯ, я, с., рідко. Збірн. до сте́бель. Розглядала [Ліна] жовте квіття дикої собачої рожі та петрового батога цупке стебелля (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. стебелля — СТЕБЕ́ЛЛЯ, я, с., рідко. Збірн. до сте́бель. Розглядала [Ліна] жовте квіття дикої собачої рожі та петрового батога цупке стебелля (Гончар, Тронка, 1963, 182).  Словник української мови в 11 томах