Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
стебель —
сте́бель іменник чоловічого роду стебло рідко
Орфографічний словник української мови
стебель —
СТЕ́БЕЛЬ, бля, ч., рідко. Те саме, що стебло́ 1, 2. Кланяються довгі стеблі додолу, – лягають під їх [женців] зубчатими серпами... (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
стебель —
СТЕ́БЕЛЬ, бля, ч., рідко. Те саме, що стебло́ 1, 2. Кланяються довгі стеблі додолу, — лягають під їх [женців] зубчатими серпами… (Мирний, І, 1954, 345).
Словник української мови в 11 томах
стебель —
Стебель, -блю м. = стебло. Грин. III. 18.
Словник української мови Грінченка