Орфографічний словник української мови

стерновище

стернови́ще

іменник середнього роду

стернище

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стерновище — СТЕРНОВИ́ЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що стерни́ще. Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо. Тимкові добре видно голову коня і стерновище, по якому він їде (Григорій Тютюнник); Мчав її [Галю] Уралов тими просторами, де навіть земля світилася сонячним блиском стерновищ (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  2. стерновище — -а, с., рідко. Те саме, що стернище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стерновище — СТЕРНОВИ́ЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що стерни́ще. Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо. Тимкові добре видно голову коня і стерновище, по якому він їде (Тют.  Словник української мови в 11 томах