стерновище
СТЕРНОВИ́ЩЕ, а, с., рідко.
Те саме, що стерни́ще.
Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо. Тимкові добре видно голову коня і стерновище, по якому він їде (Григорій Тютюнник);
Мчав її [Галю] Уралов тими просторами, де навіть земля світилася сонячним блиском стерновищ (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)