стерновище

СТЕРНОВИ́ЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що стерни́ще.

Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо. Тимкові добре видно голову коня і стерновище, по якому він їде (Тют., Вир, 1964, 354);

Мчав її [Галю] Уралов тими просторами, де навіть земля світилася сонячним блиском стерновищ (Гончар, Тронка, 1963, 296).

Значення в інших словниках

1. стерновище — стернови́ще іменник середнього роду стернище рідко  Орфографічний словник української мови
2. стерновище — СТЕРНОВИ́ЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що стерни́ще. Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо. Тимкові добре видно голову коня і стерновище, по якому він їде (Григорій Тютюнник); Мчав її [Галю] Уралов тими просторами, де навіть земля світилася сонячним блиском стерновищ (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. стерновище — -а, с., рідко. Те саме, що стернище.  Великий тлумачний словник сучасної мови