Орфографічний словник української мови

стовпик

сто́впик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стовпик — СТО́ВПИК, а, ч. Зменш. до стовп 1. В нас деревенька така уютлива, ставок і річка протікає. Перед хатою на стовпиках рундук. Як сядеш вечором і задивишся перед собою, на поля, на ліси, на шуварі, повні водної птиці, так прямо рай. (Б.  Словник української мови у 20 томах
  2. стовпик — -а, ч. Зменш.-пестл. до стовп 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стовпик — СТО́ВПИК, а, ч. Зменш.-пестл. до стовп 1.  Словник української мови в 11 томах