стовпик

сто́впик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до стовп 1).

Значення в інших словниках

1. стовпик — сто́впик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стовпик — СТО́ВПИК, а, ч. Зменш. до стовп 1. В нас деревенька така уютлива, ставок і річка протікає. Перед хатою на стовпиках рундук. Як сядеш вечором і задивишся перед собою, на поля, на ліси, на шуварі, повні водної птиці, так прямо рай. (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. стовпик — СТО́ВПИК, а, ч. Зменш.-пестл. до стовп 1.  Словник української мови в 11 томах