стовпик —
сто́впик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
стовпик —
СТО́ВПИК, а, ч. Зменш. до стовп 1. В нас деревенька така уютлива, ставок і річка протікає. Перед хатою на стовпиках рундук. Як сядеш вечором і задивишся перед собою, на поля, на ліси, на шуварі, повні водної птиці, так прямо рай. (Б.
Словник української мови у 20 томах
стовпик —
-а, ч. Зменш.-пестл. до стовп 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови