стовпець
СТОВПЕ́ЦЬ, пця́, ч.
1. Зменш.-пестл. до стовп 1, 2.
Крізь темряву видно було стовпці і сплутані лінії колючого дроту (Десняк, II, 1955, 458);
Пішла я в той ряд, де продають огородину.. По обидва боки рундуки з покрівлею на стовпцях (Н.-Лев., III, 1956, 264);
З низенького димаря.. вився сивий стовпець диму (Коп., Лейтенанти, 1947, 95);
*У порівн. Ноги короткі та товсті, як стовпці (Мирний, І, 1949, 261).
Стоя́ти, як (мов, на́че, нена́че і т. ін.) стовпе́ць — те саме, що Стоя́ти, як (мов, на́че, нена́че і т. ін.) стовп ( див. стовп).
— Десятники! Роти пороззявляли, стоять, як стовпці… Беріть його!.. (Гр., II, 1963, 365);
Стоять ксьондзи, як стовпці, Не питають про жалі (Мал., Звенигора, 1959, 234).
2. Вертикальна смуга, утворена короткими рядками тексту в газеті, журналі і т. ін.; шпальта.
Виносить [Мартіан].. календар — мармуровий кубик з написаним на ньому календарним текстом у три стовпці на кожному боці (Л. Укр., III, 1952, 306);
Стаття по, скажімо, в Словнику 1948 р. займає вісім стовпців (Рильський, III, 1956, 94);
// Ряд цифр, слів, послідовно розміщених по вертикалі.
Стовпець цифр; Стовпці підписів.
3. рідко. Те саме, що сто́впчик 2.
На столі рівними стовпцями лежать книги, учнівські зошити (Стельмах, І, 1962, 351).
4. Печиво циліндричної форми з гречаного борошна.
Ласощі все тілько їли [праведники], Сластьони, коржики, стовпці (Котл., І, 1952, 149).
Словник української мови (СУМ-11)