сторонка

сторо́нка

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. сторонка — СТОРО́НКА, и, ж. Пестл. до сторона́ 1, 3. Козак не дріма, не спить; Він на чотири сторонки на всі Пильненько поглядує [поглядає] (А. Метлинський); [Наталка:] Тяжко жити без милого і в своїй сторонці (І.  Словник української мови у 20 томах
2. сторонка — -и, ж. 1》 Пестл. до сторона 1), 3). 2》 полігр. Частина твердої обкладинки книжки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сторонка — СТОРО́НКА, и, ж. Пестл. до сторона́ 1, 3. Козак не дріма, не спить; Він на чотири сторонки на всі Пильненько поглядує [поглядає] (Укр. поети-романтики.., 1968, 154); [Наталка:] Тяжко жити без милого і в своїй сторонці (Котл.  Словник української мови в 11 томах