сторонка

сторо́нка

-и, ж.

1》 Пестл. до сторона 1), 3).

2》 полігр. Частина твердої обкладинки книжки.

Значення в інших словниках

1. сторонка — сторо́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сторонка — СТОРО́НКА, и, ж. Пестл. до сторона́ 1, 3. Козак не дріма, не спить; Він на чотири сторонки на всі Пильненько поглядує [поглядає] (А. Метлинський); [Наталка:] Тяжко жити без милого і в своїй сторонці (І.  Словник української мови у 20 томах
3. сторонка — СТОРО́НКА, и, ж. Пестл. до сторона́ 1, 3. Козак не дріма, не спить; Він на чотири сторонки на всі Пильненько поглядує [поглядає] (Укр. поети-романтики.., 1968, 154); [Наталка:] Тяжко жити без милого і в своїй сторонці (Котл.  Словник української мови в 11 томах