сточений —
СТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до сточи́ти¹. Кора на дереві зійшла, і стовбур, сточений жуками, вимитий дощами та висушений сонцем, жовтів і вилискував (О. Донченко); Єдине, що прикрашало цей сточений шашелем будинок, була довга алея бузку (М.
Словник української мови у 20 томах
сточений —
I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до сточити I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до сточити II. III -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до сточити III. IV -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до сточити IV.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сточений —
Сто́чений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сточений —
СТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сточи́ти¹. Кора на дереві зійшла, і стовбур, сточений жуками, вимитий дощами та висушений сонцем, жовтів і вилискував (Донч.
Словник української мови в 11 томах