стоїчно —
СТОЇ́ЧНО. Присл. до стої́чний 2. Тягар своїх домашніх обов'язків Катя витримувала стоїчно (О. Гуреїв); Василь .. стоїчно висиджував на всіх лекціях, усе конспектував (П. Загребельний); Брянський теж потерпає без курива, але стоїчно зносить свої муки (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
стоїчно —
Присл. до стоїчний 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
стоїчно —
СТОЇ́ЧНО. Присл. до стої́чний 2. Тягар своїх домашніх обов’язків Катя витримувала стоїчно (Гур., Життя.., 1954, 155); Василь.. стоїчно висиджував на всіх лекціях, усе конспектував (Загреб., Спека, 1961, 24); Брянський теж потерпає без курива, але стоїчно зносить свої муки (Гончар, І, 1954, 23).
Словник української мови в 11 томах