стоїчно

СТОЇ́ЧНО.

Присл. до стої́чний 2.

Тягар своїх домашніх обов'язків Катя витримувала стоїчно (О. Гуреїв);

Василь .. стоїчно висиджував на всіх лекціях, усе конспектував (П. Загребельний);

Брянський теж потерпає без курива, але стоїчно зносить свої муки (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. стоїчно — стої́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. стоїчно — Присл. до стоїчний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стоїчно — СТОЇ́ЧНО. Присл. до стої́чний 2. Тягар своїх домашніх обов’язків Катя витримувала стоїчно (Гур., Життя.., 1954, 155); Василь.. стоїчно висиджував на всіх лекціях, усе конспектував (Загреб., Спека, 1961, 24); Брянський теж потерпає без курива, але стоїчно зносить свої муки (Гончар, І, 1954, 23).  Словник української мови в 11 томах