стоїчний
СТОЇ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до стоїци́зм 1 і сто́їк 1.
Стоїчна філософія.
2. перен. Стійкий, мужній у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам.
Стоїчна людина;
// Власт. стійкій, мужній людині.
[Кай Летіцій:] Цезарі .. братаються у всіх стоїчних цнотах з представником республіки (Леся Українка);
– Зачекай, наш великий і мудрий Катон швидко зіб'є і з тебе твою стоїчну невразливість (Ю. Бедзик);
Стоїчний, холодний спокій польового хірурга, який бачив .. не одну смерть, вирвав у неї не одне матроське життя, глибоко вразив Крайнюка (В. Кучер);
// Сповнений стійкості, мужності.
Його думка зовсім не була така стоїчна, як його слова (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)