стоїчний

СТОЇ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до стоїци́зм 1 і сто́їк 1.

Стоїчна філософія.

2. перен. Стійкий, мужній у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам.

Стоїчна людина;

// Власт. стійкій, мужній людині.

[Кай Летіцій:] Цезарі .. братаються у всіх стоїчних цнотах з представником республіки (Леся Українка);

– Зачекай, наш великий і мудрий Катон швидко зіб'є і з тебе твою стоїчну невразливість (Ю. Бедзик);

Стоїчний, холодний спокій польового хірурга, який бачив .. не одну смерть, вирвав у неї не одне матроське життя, глибоко вразив Крайнюка (В. Кучер);

// Сповнений стійкості, мужності.

Його думка зовсім не була така стоїчна, як його слова (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоїчний — стої́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стоїчний — П. стійкий, витривалий, мужній. Словник синонімів Караванського
  3. стоїчний — Непохитний, твердий, завзятий, запеклий, витривалий, мужній Словник чужослів Павло Штепа
  4. стоїчний — -а, -е. 1》 Прикм. до стоїцизм 1) і стоїк 1). Стоїчна філософія. 2》 перен. Стійкий, мужній у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам. Стоїчна людина. || Власт. стійкій, мужній людині. || Сповнений стійкості, мужності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стоїчний — СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ... Словник синонімів української мови
  6. стоїчний — Стої́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стоїчний — СТОЇ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до стоїци́зм 1 і сто́їк 1. Стоїчна філософія. 2. перен. Стійкий, мужній у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам. Стоїчна людина; // Власт. стійкій, мужній людині. [Кай Летіцій:] Цезарі.. Словник української мови в 11 томах