стоїчний
стої́чний
-а, -е.
1》 Прикм. до стоїцизм 1) і стоїк 1). Стоїчна філософія.
2》 перен. Стійкий, мужній у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам. Стоїчна людина.
|| Власт. стійкій, мужній людині.
|| Сповнений стійкості, мужності.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стоїчний — стої́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- стоїчний — П. стійкий, витривалий, мужній. Словник синонімів Караванського
- стоїчний — Непохитний, твердий, завзятий, запеклий, витривалий, мужній Словник чужослів Павло Штепа
- стоїчний — СТОЇ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до стоїци́зм 1 і сто́їк 1. Стоїчна філософія. 2. перен. Стійкий, мужній у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам. Стоїчна людина; // Власт. стійкій, мужній людині. [Кай Летіцій:] Цезарі .. Словник української мови у 20 томах
- стоїчний — СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ... Словник синонімів української мови
- стоїчний — Стої́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стоїчний — СТОЇ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до стоїци́зм 1 і сто́їк 1. Стоїчна філософія. 2. перен. Стійкий, мужній у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам. Стоїчна людина; // Власт. стійкій, мужній людині. [Кай Летіцій:] Цезарі.. Словник української мови в 11 томах