стоїчно
СТОЇ́ЧНО.
Присл. до стої́чний 2.
Тягар своїх домашніх обов'язків Катя витримувала стоїчно (О. Гуреїв);
Василь .. стоїчно висиджував на всіх лекціях, усе конспектував (П. Загребельний);
Брянський теж потерпає без курива, але стоїчно зносить свої муки (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стоїчно — стої́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- стоїчно — Присл. до стоїчний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стоїчно — СТОЇ́ЧНО. Присл. до стої́чний 2. Тягар своїх домашніх обов’язків Катя витримувала стоїчно (Гур., Життя.., 1954, 155); Василь.. стоїчно висиджував на всіх лекціях, усе конспектував (Загреб., Спека, 1961, 24); Брянський теж потерпає без курива, але стоїчно зносить свої муки (Гончар, І, 1954, 23). Словник української мови в 11 томах