1. Словник української мови в 11 томах

стоїчно

СТОЇ́ЧНО. Присл. до стої́чний 2.

Тягар своїх домашніх обов’язків Катя витримувала стоїчно (Гур., Життя.., 1954, 155);

Василь.. стоїчно висиджував на всіх лекціях, усе конспектував (Загреб., Спека, 1961, 24);

Брянський теж потерпає без курива, але стоїчно зносить свої муки (Гончар, І, 1954, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоїчно — стої́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. стоїчно — СТОЇ́ЧНО. Присл. до стої́чний 2. Тягар своїх домашніх обов'язків Катя витримувала стоїчно (О. Гуреїв); Василь .. стоїчно висиджував на всіх лекціях, усе конспектував (П. Загребельний); Брянський теж потерпає без курива, але стоїчно зносить свої муки (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. стоїчно — Присл. до стоїчний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови