Орфографічний словник української мови

стрекотливий

стрекотли́вий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стрекотливий — СТРЕКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який багато стрекоче, стрекотить. Слухаючи делегацію стрекотливих жінок, Іван Антонович спідлоба косився на голі почорнілі каштани (О. Гончар); Дзвінка стрекотлива степова ніч.  Словник української мови у 20 томах
  2. стрекотливий — -а, -е. Який багато стрекоче, стрекотить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стрекотливий — СТРЕКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який багато стрекоче, стрекотить. Слухаючи делегацію стрекотливих жінок, Іван Антонович спідлоба косився на голі почорнілі каштани (Гончар, III, 1959, 244).  Словник української мови в 11 томах