стрекотливий

СТРЕКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який багато стрекоче, стрекотить.

Слухаючи делегацію стрекотливих жінок, Іван Антонович спідлоба косився на голі почорнілі каштани (Гончар, III, 1959, 244).

Значення в інших словниках

1. стрекотливий — стрекотли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стрекотливий — СТРЕКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який багато стрекоче, стрекотить. Слухаючи делегацію стрекотливих жінок, Іван Антонович спідлоба косився на голі почорнілі каштани (О. Гончар); Дзвінка стрекотлива степова ніч.  Словник української мови у 20 томах
3. стрекотливий — -а, -е. Який багато стрекоче, стрекотить.  Великий тлумачний словник сучасної мови