стремено —
[стреимено] -на, м. (ў) -н'і, мн. -ена, -ен і [стреимеино] -на, м. (ў) -н'і, мн. -ена, -ен
Орфоепічний словник української мови
стремено —
СТРЕМЕ́НО́, е́на́, с. 1. Пристрій для упирання ноги вершника у вигляді металевої дужки, що підвішується до сідла за допомогою ременя. Палагна сама сідлала свого коня і закладала червоний постіл в стремено так гордо, неначе всі гори належали .. до неї (М.
Словник української мови у 20 томах
стремено —
-ена, с. 1》 Пристрій для упирання ноги вершника у вигляді металевої дужки, що підвішується до сідла за допомогою ременя. 2》 анат. Одна зі слухових кісточок середнього вуха людини й тварин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стремено —
на стреме́но́. На закінчення, на завершення чого-небудь; під кінець. Шелеснули “на стремено” останні купюри, і товариство, обіймаючи Здирського, вивалилося з неонового кубельця у сутінки провулка (А. Крижанівський).
Фразеологічний словник української мови
стремено —
СТРЕМЕ́НО́, е́на́, с. 1. Пристрій для упирання ноги вершника у вигляді металевої дужки, що підвішується до сідла за допомогою ременя. Палагна сама сідлала свого коня і закладала червоний постіл в стремено так гордо, неначе всі гори належали..
Словник української мови в 11 томах