Орфографічний словник української мови

строкато

строка́то

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. строкато — СТРОКА́ТО. Присл. до строка́тий 1, 2. Потоцький задоволено мружився, як ситий кіт, бачачи, як двір його палацу переповнюється кіньми та повозами з строкато вбраними гістьми та їх челяддю (З. Тулуб); Багато риб красиво й строкато забарвлені (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. строкато — Присл. до строкатий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. строкато — СТРОКА́ТО. Присл. до строка́тий 1, 2. Потоцький задоволено мружився, як ситий кіт, бачачи, як двір його палацу переповнюється кіньми та повозами з строкато вбраними гістьми та їх челяддю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 93); Багато риб красиво й строкато забарвлені (Наука.., 7, 1966, 17).  Словник української мови в 11 томах