Великий тлумачний словник сучасної мови

строкато

строка́то

Присл. до строкатий 1), 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. строкато — строка́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. строкато — СТРОКА́ТО. Присл. до строка́тий 1, 2. Потоцький задоволено мружився, як ситий кіт, бачачи, як двір його палацу переповнюється кіньми та повозами з строкато вбраними гістьми та їх челяддю (З. Тулуб); Багато риб красиво й строкато забарвлені (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. строкато — СТРОКА́ТО. Присл. до строка́тий 1, 2. Потоцький задоволено мружився, як ситий кіт, бачачи, як двір його палацу переповнюється кіньми та повозами з строкато вбраними гістьми та їх челяддю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 93); Багато риб красиво й строкато забарвлені (Наука.., 7, 1966, 17).  Словник української мови в 11 томах