Значення в інших словниках
-
строковий —
СТРОКОВИ́Й, а́, е́. 1. іст. Найнятий на роботу на певний строк. Пузир .. жорстоко визискує, морить голодом строкових наймитів (з навч. літ.); // у знач. ім. строкові́, ви́х, мн. (одн. строкови́й, во́го, ч.; строкова́, во́ї, ж.).
Словник української мови у 20 томах
-
строковий —
-а, -е. 1》 іст. Найнятий на роботу на певний строк. || у знач. ім. строкові, -вих, мн. (одн. строковий, -вого, ч.; строкова, -вої, ж.). Чоловіки й жінки, яких найняли на роботу на певний строк. || Визначений на певний відрізок часу. Строковий вклад фін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
строковий —
Строкови́й, -ва́, -ве́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
строковий —
СТРОКОВИ́Й, а́, е́. 1. дорев. Найнятий на роботу на певний строк. Пузир.. жорстоко визискує, морить голодом строкових наймитів (Іст. укр. літ., І, 1954, 458); // у знач. ім. строкові́, ви́х, мн. (одн. строкови́й, во́го, ч.; строкова́, во́ї, ж.).
Словник української мови в 11 томах
-
строковий —
Строковий, -а, -е На срокъ нанятый.
Словник української мови Грінченка