строма

стро́ма 1

іменник жіночого роду

у біології

стро́ма 2

іменник жіночого роду

провалля

діал.

Значення в інших словниках

1. строма — див. безодня  Словник синонімів Вусика
2. строма — СТРО́МА¹, и, ж. 1. Сполучнотканинна основа багатьох органів та тканинних утворів в організмі людини й тварини. Сполучнотканинна строма виражена неоднаково у тварин різного виду та віку (з наук. літ.). 2. Безбарвна білкова основа пластид у рослин.  Словник української мови у 20 томах
3. строма — I -и, ж. 1》 Сполучнотканинна основа багатьох органів і тканинних утворів в організмі людини й тварини. 2》 Безбарвна білкова основа пластид у рослин. II -и, ж., діал. Стромовина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. строма — стро́ма (від грец. στρώμα – підстилка) 1. Сполучнотканинна основа органів та тканинних утворів в організмі людини та тварин. 2. Сплетення гіф у грибів, на поверхні або всередині якого утворюється спороношення. 3. Безбарвна білкова основа пластид у рослин.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. строма — СТРО́МА¹, и, ж. 1. Сполучнотканинна основа багатьох органів та тканинних утворів в організмі людини й тварини. Сполучнотканинна строма виражена неоднаково у тварин різного виду та віку (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 56).  Словник української мови в 11 томах
6. строма — Строма, -ми ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Староб. у. Поліз по стромах. Св. Л. 38.  Словник української мови Грінченка