Орфографічний словник української мови

стромовина

стромови́на

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стромовина — див. безодня; вир  Словник синонімів Вусика
  2. стромовина — СТРОМОВИ́НА, и, ж. 1. Круте урвище, провалля. Уявіть величезну западину, голі горби, скелі, круті трав'янисті стромовини (з наук.-попул. літ.); // Крутий, скелястий берег, обрив. Над бухтою обривались крижаними стромовинами глетчери (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах
  3. стромовина — -и, ж. 1》 Круте урвище, провалля. || Крутий, скелястий берег, обрив. 2》 Швидка, бурхлива течія ріки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стромовина — БИСТРИНА́ (швидка течія, а також місце на річці, де найшвидше тече вода), БИСТРІ́НЬ, БИСТРЯ́ розм.; СТРОМОВИ́НА рідше (перев. про течію — швидка й бурхлива); СТРИ́ЖЕНЬ (перев. про таке місце на річці).  Словник синонімів української мови
  5. стромовина — СТРОМОВИ́НА, и, ж. 1. Круте урвище, провалля. Уявіть величезну западину, голі горби, скелі, круті трав’янисті стромовини (Наука.., 2, 1972, 37); // Крутий, скелястий берег, обрив. Над бухтою обривались крижаними стромовинами глетчери (Трубл., Хатина..  Словник української мови в 11 томах
  6. стромовина — Стромовина, -ни ж. Стремина. Федьк. І. 88.  Словник української мови Грінченка