Словник синонімів української мови

стромовина

БИСТРИНА́ (швидка течія, а також місце на річці, де найшвидше тече вода), БИСТРІ́НЬ, БИСТРЯ́ розм.; СТРОМОВИ́НА рідше (перев. про течію — швидка й бурхлива); СТРИ́ЖЕНЬ (перев. про таке місце на річці). Човен, прип'ятий ланцюгом до шелюжиння, трохи водило по завороті, притискало бортом до берега і знову тягло на бистрину (Григір Тютюнник); Денис Блаженко, стоячи в воді по коліна, з силою відштовхнув плота на бистрінь: — Пливи до Чорного моря! (О. Гончар); Вже вона (Наталя) й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Марко Вовчок); Сів він у Києві на козацький байдак і поплив через пороги, здригаючись із жаху перед грізними стромовинами Дніпра-Славути (З. Тулуб); На превелику силу вдалося врешті вибитися зі стрижня та наблизитись до берега (М. Коцюбинський).

У́РВИЩЕ (прямовисний, стрімкий схил чого-небудь), ПРІ́РВА, КРУ́ЧА, КРУТИЗНА́, КРУТО́ВИНА, СТРОМОВИ́НА, КРУТОСХИ́Л, КРУТОЯ́Р рідше, ОБРИ́В, БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т), ОБВА́Л рідше, У́РВИСЬКО розм., О́БЛАЗ діал., ОБІ́РВИЩЕ діал.; КРУТОБЕРЕ́ЖЖЯ (такий береговий схил). Правий берег був високий, з кам'яними урвищами (О. Донченко); Недалеко над високим обривним глинищем біля самої прірви стоїть худенька, аж світиться, дівчинка (Є. Кротевич); — Одчепіться од моєї душі, бо, їй-богу, візьму та й плигну з оцієї кручі в море, — крикнула завзято Марія Кирилівна (І. Нечуй-Левицький); Юрій рішучий і симпатичний хлопець. Веде нас у гори просто по крутизні! (Т. Масенко); Над бухтою обривались крижаними стромовинами глетчери (М. Трублаїні); Акація.. набула важливого стратегічного значення у боротьбі з ерозією ґрунтів, у закріпленні ярів і крутосхилів (з журналу); Дачна місцевість. Золотий крутояр над зеленим від ряски ставком (І. Муратов); Із хмари тихо виступають Обрив високий, гай, байрак (Т. Шевченко); — І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок); Тихозоров знайшов похиле узгір'я, що з одного боку обривалося вниз глиняним обвалом (О. Донченко); Діти пили воду із джерела, що било в урвиську з-під корчів (Є. Гуцало); Облаз — гола скеля (І. Франко); Оспіваний у піснях і легендах Дніпро з Тарасовою могилою на крутобережжі (М. Олійник).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. стромовина — стромови́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. стромовина — див. безодня; вир  Словник синонімів Вусика
  3. стромовина — СТРОМОВИ́НА, и, ж. 1. Круте урвище, провалля. Уявіть величезну западину, голі горби, скелі, круті трав'янисті стромовини (з наук.-попул. літ.); // Крутий, скелястий берег, обрив. Над бухтою обривались крижаними стромовинами глетчери (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах
  4. стромовина — -и, ж. 1》 Круте урвище, провалля. || Крутий, скелястий берег, обрив. 2》 Швидка, бурхлива течія ріки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стромовина — СТРОМОВИ́НА, и, ж. 1. Круте урвище, провалля. Уявіть величезну западину, голі горби, скелі, круті трав’янисті стромовини (Наука.., 2, 1972, 37); // Крутий, скелястий берег, обрив. Над бухтою обривались крижаними стромовинами глетчери (Трубл., Хатина..  Словник української мови в 11 томах
  6. стромовина — Стромовина, -ни ж. Стремина. Федьк. І. 88.  Словник української мови Грінченка