Значення в інших словниках
-
стронцій —
СТРО́НЦІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, ковкий і пластичний метал сріблясто-білого кольору, сполуки якого використовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет і т. ін., а його радіоактивні ізотопи – у техніці та наукових дослідженнях.
Словник української мови у 20 томах
-
стронцій —
-ю, ч. Sr. Хімічний елемент, проста речовина якого – м'який сріблястий лужноземельний метал; з його сполук виготовляють оптичні стекла, люмінофори тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стронцій —
стро́нцій (від стронціаніт) хімічний елемент, символ Sr, ат. н. 38; сріблясто-білий метал, ковкий і пластичний. Сполуки С. застосовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
стронцій —
Sr, хіміч. елемент з атомним числом 38; сріблясто-білий м'який метал; хіміч. дуже активний — бурхливо реагує з водою з утворенням гідроокису...
Універсальний словник-енциклопедія
-
стронцій —
СТРО́НЦІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, ковкий і пластичний метал сріблясто-білого кольору, сполуки якого використовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет і т. ін., а його радіоактивні ізотопи — у техніці та наукових дослідженнях.
Словник української мови в 11 томах