стронцій

стро́нцій

(від стронціаніт)

хімічний елемент, символ Sr, ат. н. 38; сріблясто-білий метал, ковкий і пластичний. Сполуки С. застосовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет тощо.

Значення в інших словниках

1. стронцій — стро́нцій іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
2. стронцій — СТРО́НЦІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, ковкий і пластичний метал сріблясто-білого кольору, сполуки якого використовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет і т. ін., а його радіоактивні ізотопи – у техніці та наукових дослідженнях.  Словник української мови у 20 томах
3. стронцій — -ю, ч. Sr. Хімічний елемент, проста речовина якого – м'який сріблястий лужноземельний метал; з його сполук виготовляють оптичні стекла, люмінофори тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стронцій — Sr, хіміч. елемент з атомним числом 38; сріблясто-білий м'який метал; хіміч. дуже активний — бурхливо реагує з водою з утворенням гідроокису...  Універсальний словник-енциклопедія
5. стронцій — СТРО́НЦІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, ковкий і пластичний метал сріблясто-білого кольору, сполуки якого використовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет і т. ін., а його радіоактивні ізотопи — у техніці та наукових дослідженнях.  Словник української мови в 11 томах