стронцій

стро́нцій

(від стронціаніт)

хімічний елемент, символ Sr, ат. н. 38; сріблясто-білий метал, ковкий і пластичний. Сполуки С. застосовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стронцій — стро́нцій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. стронцій — СТРО́НЦІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, ковкий і пластичний метал сріблясто-білого кольору, сполуки якого використовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет і т. ін., а його радіоактивні ізотопи – у техніці та наукових дослідженнях. Словник української мови у 20 томах
  3. стронцій — -ю, ч. Sr. Хімічний елемент, проста речовина якого – м'який сріблястий лужноземельний метал; з його сполук виготовляють оптичні стекла, люмінофори тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стронцій — Sr, хіміч. елемент з атомним числом 38; сріблясто-білий м'який метал; хіміч. дуже активний — бурхливо реагує з водою з утворенням гідроокису... Універсальний словник-енциклопедія
  5. стронцій — СТРО́НЦІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, ковкий і пластичний метал сріблясто-білого кольору, сполуки якого використовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет і т. ін., а його радіоактивні ізотопи — у техніці та наукових дослідженнях. Словник української мови в 11 томах