стронцій
СТРО́НЦІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, ковкий і пластичний метал сріблясто-білого кольору, сполуки якого використовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет і т. ін., а його радіоактивні ізотопи — у техніці та наукових дослідженнях.
Створено напівпровідникові електричні батареї, які використовують енергію розпаду штучного радіоактивного ізотопу стронцію (Наука.., 12, 1956, 34);
Деякі морські тварини мають здатність накопичувати в своєму тілі різні хімічні елементи.. Молюски накопичують мідь.., радіолярії — стронцій, медузи — цинк, олово і свинець (Знання.., 2, 1966, 3);
*Образно. Дерева гріються на сонці, І розспівалася пташня. Невже колись холодний стронцій Уб’є красу такого дня? (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 51).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стронцій — стро́нцій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
- стронцій — СТРО́НЦІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, ковкий і пластичний метал сріблясто-білого кольору, сполуки якого використовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет і т. ін., а його радіоактивні ізотопи – у техніці та наукових дослідженнях. Словник української мови у 20 томах
- стронцій — -ю, ч. Sr. Хімічний елемент, проста речовина якого – м'який сріблястий лужноземельний метал; з його сполук виготовляють оптичні стекла, люмінофори тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стронцій — стро́нцій (від стронціаніт) хімічний елемент, символ Sr, ат. н. 38; сріблясто-білий метал, ковкий і пластичний. Сполуки С. застосовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- стронцій — Sr, хіміч. елемент з атомним числом 38; сріблясто-білий м'який метал; хіміч. дуже активний — бурхливо реагує з водою з утворенням гідроокису... Універсальний словник-енциклопедія