стронцій
СТРО́НЦІЙ, ю, ч.
Хімічний елемент, ковкий і пластичний метал сріблясто-білого кольору, сполуки якого використовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет і т. ін., а його радіоактивні ізотопи – у техніці та наукових дослідженнях.
Створено напівпровідникові електричні батареї, які використовують енергію розпаду штучного радіоактивного ізотопу стронцію (з наук.-попул. літ.);
Деякі морські тварини мають здатність накопичувати в своєму тілі різні хімічні елементи .. Молюски накопичують мідь.., радіолярії – стронцій, медузи – цинк, олово і свинець (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Дерева гріються на сонці, І розспівалася пташня. Невже колись холодний стронцій Уб'є красу такого дня? (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стронцій — стро́нцій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
- стронцій — -ю, ч. Sr. Хімічний елемент, проста речовина якого – м'який сріблястий лужноземельний метал; з його сполук виготовляють оптичні стекла, люмінофори тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стронцій — стро́нцій (від стронціаніт) хімічний елемент, символ Sr, ат. н. 38; сріблясто-білий метал, ковкий і пластичний. Сполуки С. застосовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- стронцій — Sr, хіміч. елемент з атомним числом 38; сріблясто-білий м'який метал; хіміч. дуже активний — бурхливо реагує з водою з утворенням гідроокису... Універсальний словник-енциклопедія
- стронцій — СТРО́НЦІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, ковкий і пластичний метал сріблясто-білого кольору, сполуки якого використовують для виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет і т. ін., а його радіоактивні ізотопи — у техніці та наукових дослідженнях. Словник української мови в 11 томах