Орфографічний словник української мови

струга

струга́

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири струги́

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. струга — Струмок, потік [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. струга — СТРУГА́, и́, ж., діал. Потік, струмок з швидкою течією. Рівнина-рівнина, поперетинана бездонними болотами, стругами.., – все те якось давило мою душу (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. струга — -и, ж., діал. Потік, струмок з швидкою течією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. струга — СТРУГА́, и́, ж., діал. Потік, струмок з швидкою течією. Рівнина-рівнина, поперетинана бездонними болотами, стругами .., — все те якось давило мою душу (Фр., IV, 1950, 277).  Словник української мови в 11 томах
  5. струга — Струга, -ги ж. Ручей, струя.  Словник української мови Грінченка