Словник української мови у 20 томах

струга

СТРУГА́, и́, ж., діал.

Потік, струмок з швидкою течією.

Рівнина-рівнина, поперетинана бездонними болотами, стругами.., – все те якось давило мою душу (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. струга — Струмок, потік [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. струга — струга́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири струги́ діал.  Орфографічний словник української мови
  3. струга — -и, ж., діал. Потік, струмок з швидкою течією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. струга — СТРУГА́, и́, ж., діал. Потік, струмок з швидкою течією. Рівнина-рівнина, поперетинана бездонними болотами, стругами .., — все те якось давило мою душу (Фр., IV, 1950, 277).  Словник української мови в 11 томах
  5. струга — Струга, -ги ж. Ручей, струя.  Словник української мови Грінченка