струга

СТРУГА́, и́, ж., діал. Потік, струмок з швидкою течією.

Рівнина-рівнина, поперетинана бездонними болотами, стругами .., — все те якось давило мою душу (Фр., IV, 1950, 277).

Значення в інших словниках

1. струга — Струмок, потік [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. струга — струга́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири струги́ діал.  Орфографічний словник української мови
3. струга — СТРУГА́, и́, ж., діал. Потік, струмок з швидкою течією. Рівнина-рівнина, поперетинана бездонними болотами, стругами.., – все те якось давило мою душу (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. струга — -и, ж., діал. Потік, струмок з швидкою течією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. струга — Струга, -ги ж. Ручей, струя.  Словник української мови Грінченка