Орфографічний словник української мови

струминка

струми́нка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. струминка — СТРУМИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до струми́на́. Повітряний потік розпилює струминку бензину на дрібненькі краплі, утворюючи горючу суміш (з навч. літ.); Булгарін .. з насолодою пустив у повітря густу струминку диму (О.  Словник української мови у 20 томах
  2. струминка — -и, ж. Зменш.-пестл. до струмина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. струминка — СТРУМИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до струми́на́. Повітряний потік розпилює струминку бензину на дрібненькі краплі, утворюючи горючу суміш (Автомоб., 1957, 74); Булгарін.. з насолодою пустив у повітря густу струминку диму (Полт., Повість..  Словник української мови в 11 томах