струминка

СТРУМИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до струми́на́.

Повітряний потік розпилює струминку бензину на дрібненькі краплі, утворюючи горючу суміш (Автомоб., 1957, 74);

Булгарін.. з насолодою пустив у повітря густу струминку диму (Полт., Повість.., 1960, 542);

Коли поїзд проходив через якусь станцію, заповзала у вагон гостра червона струминка світла, рухалась по стіні (Збан., Таємниця.., 1971, 216).

Значення в інших словниках

1. струминка — струми́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. струминка — СТРУМИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до струми́на́. Повітряний потік розпилює струминку бензину на дрібненькі краплі, утворюючи горючу суміш (з навч. літ.); Булгарін .. з насолодою пустив у повітря густу струминку диму (О.  Словник української мови у 20 томах
3. струминка — -и, ж. Зменш.-пестл. до струмина.  Великий тлумачний словник сучасної мови