Орфографічний словник української мови

струмочок

струмо́чок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. струмочок — СТРУМО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до струмо́к. Поринули весняні води, задзюрчали струмочки, заклекотали в ярках, розіллялись широкою повіддю (М. Коцюбинський); Широке вилицювате обличчя .. блищало від поту, і маленькі струмочки текли з низького лоба до брів (А.  Словник української мови у 20 томах
  2. струмочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до струмок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. струмочок — СТРУМО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до струмо́к. Поринули весняні води, задзюрчали струмочки, заклекотали в ярках, розіллялись широкою повіддю (Коцюб., І, 1955, 75); Широке вилицювате обличчя..  Словник української мови в 11 томах
  4. струмочок — Струмок, -мка м. Ручеекъ. ум. струмочок. Лев. Пов. 191. Задзюркотіли по улицях струмочки. МВ.  Словник української мови Грінченка