струмувати —
СТРУМУВА́ТИ, у́є, недок. 1. Литися, текти, перев. струменем, вузьким потоком. Мов крізь рожеву млу, струмує синя Рось (М. Рильський); Серед нічної тиші чути, як дзюркотить вода, витікаючи через цямрини криниці, і струмує до річки (І.
Словник української мови у 20 томах
струмувати —
-ує, недок. 1》 Литися, текти, перев. струменем, вузьким потоком. 2》 Поширюватися в навколишньому просторі, проникати куди-небудь, перев. струменем або струменями (про запахи, світло, повітря і т. ін.). || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
струмувати —
Струмува́ти, -му́ю, -му́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
струмувати —
СТРУМУВА́ТИ, у́є, недок. 1. Литися, текти, перев. струменем, вузьким потоком. Мов крізь рожеву млу, струмує синя Рось (Рильський, Поеми, 1957, 251); Серед нічної тиші чути, як дзюркотить вода, витікаючи через цямрини криниці, і струмує до річки (Цюпа...
Словник української мови в 11 томах